обшарпанець —
обша́рпанець іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
обшарпанець —
див. бідний; драний
Словник синонімів Вусика
обшарпанець —
-нця, ч., розм. Людина, що ходить у поганому, подертому одязі; обірванець. || зневажл. Бідна, незаможна людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обшарпанець —
ОБША́РПАНЕЦЬ, нця, ч., розм. 1. Людина, що ходить у поганому, подертому одязі; обірванець. [Леон:] І хіба ви не чули про того бога, що сам нахилив голову, коли ватага голодних обшарпанців наважилася захопити діамант з його корони? (Я. Мамонтов).
Словник української мови у 20 томах
обшарпанець —
ОБША́РПАНЕЦЬ, нця, ч., розм. Людина, що ходить у поганому, подертому одязі; обірванець. [Леон:] І хіба ви не чули про того бога, що сам нахилив голову, коли ватага голодних обшарпанців наважилася захопити діамант з його корони? (Мам., Тв.
Словник української мови в 11 томах
обшарпанець —
Обшарпанець, -нця м. Оборванецъ.
Словник української мови Грінченка