обшахрований
ОБШАХРО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обшахрува́ти.
Він кляв чарівну Америку з усім серцем і гіркістю обшахрованої людини (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 30).
Словник української мови (СУМ-11)ОБШАХРО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обшахрува́ти.
Він кляв чарівну Америку з усім серцем і гіркістю обшахрованої людини (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 30).
Словник української мови (СУМ-11)