обшахровувати
ОБШАХРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШАХРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко ОБШАХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Обдурювати кого-небудь з вигодою для себе.
Не злодюжка ж до підсудних на дубову лаву сів, А хапуга міжнародний хоче світ обшахрувати (Еллан, І, 1958, 154);
[Петро:] А які то християни, що і до церкви ходять, і десять раз на день моляться, а на думці — як би кого обійти-обшахрати (Мирний, V, 1955, 178).
Словник української мови (СУМ-11)