обізлитися
ОБІЗЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док., рідко. Те саме, що розізли́тися.
Славко обізлився ще більше, але нічого не сказав (Коп., Лейтенанти, 1947, 192);
Головченко обізлився, блискавичні рум’янці роздули його.. щоки (Стельмах, Правда… 1961, 360).
Словник української мови (СУМ-11)