обілений

ОБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обіли́ти.

Чуби в усіх, як обілений льон, очі, як квітки льону, — сині (Вас., II, 1959, 351).

Значення в інших словниках

1. обілений — обі́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обілений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обілити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обілений — ОБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обіли́ти; // у знач. прикм. Чуби в усіх, як обілений льон, очі, як квітки льону, – сині (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах