обіручки
ОБІ́РУЧКИ, присл., розм. Те саме, що обі́руч 1.
— Се ми йдемо в берег по воду, — одкажу голосно. Та відра на коромисел, та Катрю обіручки за собою (Вовчок, І, 1955, 203).
Словник української мови (СУМ-11)ОБІ́РУЧКИ, присл., розм. Те саме, що обі́руч 1.
— Се ми йдемо в берег по воду, — одкажу голосно. Та відра на коромисел, та Катрю обіручки за собою (Вовчок, І, 1955, 203).
Словник української мови (СУМ-11)