обіручки

обі́ручки

присл., розм.

Те саме, що обіруч 1).

Значення в інших словниках

1. обіручки — обі́ручки прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. обіручки — ОБІ́РУЧКИ, присл., розм. Те саме, що обі́руч 1. – Се ми йдемо в берег по воду, – одкажу голосно. Та відра на коромисел, та Катрю обіручки за собою (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
3. обіручки — ОБІ́РУЧКИ, присл., розм. Те саме, що обі́руч 1. — Се ми йдемо в берег по воду, — одкажу голосно. Та відра на коромисел, та Катрю обіручки за собою (Вовчок, І, 1955, 203).  Словник української мови в 11 томах
4. обіручки — Обіручки нар. = обіруч. МВ. ІІ. 112.  Словник української мови Грінченка