обіручний обі́ручний -а, -е, розм. На обидві руки. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках обіручний — Обіручний, -а, -е На двѣ, обѣ руки. Угор. — столець. Верстакъ для строганія. Части: головач — доска, которая придерживаетъ, цапок — доска, которая подкладывается. Вх. Лем. 441. Словник української мови Грінченка