обіручний

обі́ручний

-а, -е, розм.

На обидві руки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обіручний — Обіручний, -а, -е На двѣ, обѣ руки. Угор. — столець. Верстакъ для строганія. Части: головач — доска, которая придерживаетъ, цапок — доска, которая подкладывается. Вх. Лем. 441. Словник української мови Грінченка