обіручний
Обіручний, -а, -е
На двѣ, обѣ руки. Угор. — столець. Верстакъ для строганія. Части: головач — доска, которая придерживаетъ, цапок — доска, которая подкладывается. Вх. Лем. 441.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обіручний — -а, -е, розм. На обидві руки. Великий тлумачний словник сучасної мови