обіручний

Обіручний, -а, -е

На двѣ, обѣ руки. Угор.столець. Верстакъ для строганія. Части: головач — доска, которая придерживаетъ, цапок — доска, которая подкладывается. Вх. Лем. 441.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обіручний — -а, -е, розм. На обидві руки. Великий тлумачний словник сучасної мови