обіручки
Обіручки
нар. = обіруч. МВ. ІІ. 112.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обіручки — обі́ручки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- обіручки — присл., розм. Те саме, що обіруч 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обіручки — ОБІ́РУЧКИ, присл., розм. Те саме, що обі́руч 1. – Се ми йдемо в берег по воду, – одкажу голосно. Та відра на коромисел, та Катрю обіручки за собою (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- обіручки — ОБІ́РУЧКИ, присл., розм. Те саме, що обі́руч 1. — Се ми йдемо в берег по воду, — одкажу голосно. Та відра на коромисел, та Катрю обіручки за собою (Вовчок, І, 1955, 203). Словник української мови в 11 томах