обіручки

Обіручки

нар. = обіруч. МВ. ІІ. 112.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обіручки — обі́ручки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. обіручки — присл., розм. Те саме, що обіруч 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обіручки — ОБІ́РУЧКИ, присл., розм. Те саме, що обі́руч 1. – Се ми йдемо в берег по воду, – одкажу голосно. Та відра на коромисел, та Катрю обіручки за собою (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. обіручки — ОБІ́РУЧКИ, присл., розм. Те саме, що обі́руч 1. — Се ми йдемо в берег по воду, — одкажу голосно. Та відра на коромисел, та Катрю обіручки за собою (Вовчок, І, 1955, 203). Словник української мови в 11 томах