обіручний

Обіручний, -а, -е

На двѣ, обѣ руки. Угор. — столець. Верстакъ для строганія. Части: головач — доска, которая придерживаетъ, цапок — доска, которая подкладывается. Вх. Лем. 441.

Значення в інших словниках

1. обіручний — -а, -е, розм. На обидві руки.  Великий тлумачний словник сучасної мови