ов

ОВ, виг., рідко. Уживається при вираженні здивування, захоплення і т. ін.

[Килина:] Ов! дядьку Леве! то ви-те вдома? (Л. Укр., III, 1952, 241);

— Знаєш, Марку, не ті тепер люди, що перше. І в нас була забастовка. — Ов! (Коцюб., II, 1955, 66);

Мотор — машина дуже мудра. Ов, черговий електрик мусить знати її норов та й уміти з нею поводитись (Чорн., Пісні.., 1958, 89).

Значення в інших словниках

1. ов — див. бач  Словник синонімів Вусика
2. ов — виг., рідко. Уживається для вираження здивування, захоплення і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ов — ОВ, виг., розм. Уживається для вираження здивування, захоплення і т. ін. [Килина:] Ов! дядьку Леве! то ви-те вдома? (Леся Українка); – Знаєш, Марку, не ті тепер люди, що перше. І в нас була забастовка. – Ов! (М. Коцюбинський); Мотор – машина дуже мудра.  Словник української мови у 20 томах
4. ов — ов, ова, ово той, та, те див. овий  Словник застарілих та маловживаних слів