овочівник
ОВОЧІВНИ́К, а́, ч. Той, хто вирощує овочі.
На рибальському улові й урожаях овочівників постав консервний промисел (Смолич, V, 1959, 8).
Словник української мови (СУМ-11)ОВОЧІВНИ́К, а́, ч. Той, хто вирощує овочі.
На рибальському улові й урожаях овочівників постав консервний промисел (Смолич, V, 1959, 8).
Словник української мови (СУМ-11)