овочівник
ОВОЧІВНИ́К, а́, ч.
Той, хто вирощує овочі.
На рибальському улові й урожаях овочівників постав консервний промисел (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)ОВОЧІВНИ́К, а́, ч.
Той, хто вирощує овочі.
На рибальському улові й урожаях овочівників постав консервний промисел (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)