огинати
ОГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех.
1. Те саме, що обгина́ти.
З-за синіх дерев, на весь блискотливий розгін Просмолених міцно доріг, що парк навкруги огинають, Беззвучно мигтить течія присадкуватих машин (Бажан, Роки, 1957, 191);
Зійшло трохи більше години — і запорозька флотилія опинилася на траверзі острова, огинаючи його з лівого боку (Добр., Очак. розмир, 1965, 141);
Не раз.. огинав [Дорошенко] планету, та хоч де б він був,.. линув з думками сюди [до Одеси] (Гончар, Тронка, 1963, 152).
2. Обхоплювати з боків; оточувати.
Передні війська Ружинського вже зазнавали втрат, доки два його бічні крила огинали Наливайка (Ле, Наливайко, 1957, 313).
Словник української мови (СУМ-11)