огинати
ОГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.
1. що. Те саме, що обгина́ти.
З-за синіх дерев, на весь блискотливий розгін Просмолених міцно доріг, що парк навкруги огинають, Беззвучно мигтить течія присадкуватих машин (М. Бажан);
Зійшло трохи більше години – і запорозька флотилія опинилася на траверзі острова, огинаючи його з лівого боку (С. Добровольський);
Не раз .. огинав [Дорошенко] планету, та хоч де б він був, .. линув з думками сюди [до Одеси] (О. Гончар).
2. кого, що. Обхоплювати з боків; оточувати.
Передні війська Ружинського вже зазнавали втрат, доки два його бічні крила огинали Наливайка (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)