оглядальник
ОГЛЯДА́ЛЬНИК, а, ч., спец., рідко. Те саме, що огля́да́ч 2.
А там, де состави готувалися в дорогу, все було як два десятки років тому: примітивна застаріла техніка, оглядальники і слюсарі, які тягали на собі по коліях деталі (Роб. газ., 29.І 1965, 2).
Словник української мови (СУМ-11)