Значення в інших словниках
-
оглядальник —
огляда́льник іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
оглядальник —
ОГЛЯДА́ЛЬНИК, а, ч., спец., рідко. Те саме, що огля́да́ч 2. А там, де состави готувалися в дорогу, все було як два десятки років тому: примітивна застаріла техніка, оглядальники і слюсарі, які тягали на собі по коліях деталі (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
оглядальник —
ОГЛЯДА́ЛЬНИК, а, ч., спец., рідко. Те саме, що огля́да́ч 2. А там, де состави готувалися в дорогу, все було як два десятки років тому: примітивна застаріла техніка, оглядальники і слюсарі, які тягали на собі по коліях деталі (Роб. газ., 29.І 1965, 2).
Словник української мови в 11 томах