оглядач
огля́дач
оглядача, ч.
1》 Автор газетного, журнального і т. ін. огляду, а також особа, яка робить огляди по радіо й телебаченню.
2》 спец. Працівник, який провадить огляд чого-небудь з метою перевірки, контролю і т. ін.
|| Залізничник, що перевіряє технічний стан вагонів та колій.
Великий тлумачний словник сучасної української мови