оглядач —
[огл'адач] -ча, ор. -чеим, м. (на) -чеив'і/-чу, мн. -ч'і, -ч'іў і [огл'адач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/-ачу, мн. -ач'і, -ач'іў
Орфоепічний словник української мови
оглядач —
оглядача, ч. 1》 Автор газетного, журнального і т. ін. огляду, а також особа, яка робить огляди по радіо й телебаченню. 2》 спец. Працівник, який провадить огляд чого-небудь з метою перевірки, контролю і т. ін. || Залізничник, що перевіряє технічний стан вагонів та колій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оглядач —
ОГЛЯ́ДА́Ч, огля́дача́, ч. 1. Автор газетного, журнального і т. ін. огляду, а також особа, яка робить огляди по радіо й телебаченню. Оглядачі столичних видань не оминули такого важливого для України візиту (з газ.
Словник української мови у 20 томах
оглядач —
ОГЛЯ́ДА́Ч, огля́дача́, ч. 1. Автор газетного, журнального і т. ін. огляду, а також особа, яка робить огляди по радіо й телебаченню.
Словник української мови в 11 томах
оглядач —
Огля́дач, -ча м. Осматривающій.
Словник української мови Грінченка