Словник української мови в 11 томах

оговтувати

ОГО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОГО́ВТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Привчати виконувати чиюсь волю, робити слухняним, покірним; приборкувати, приручати.

Німці відразу зуміли загнуздати українських націоналістів, оговтати і впрягти до свого воза (Мельн., Коли кров.., 1960, 67).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. оговтувати — ого́втувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. оговтувати — Повертати до тями.  Словник синонімів Караванського
  3. оговтувати — -ую, -уєш, недок., оговтати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Привчати виконувати чиюсь волю, робити слухняним, покірним; приборкувати, приручати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оговтувати — ОГО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОГО́ВТАТИ, аю, аєш, док., кого, розм. Привчати виконувати чиюсь волю, робити слухняним, покірним; приборкувати, приручати.  Словник української мови у 20 томах
  5. оговтувати — ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм.  Словник синонімів української мови