огород
ОГОРО́Д, у, ч., розм., рідко. Те саме, що горо́д.
Громада одібрала од неї поле, й Улас зостався з самим огородом (Н.-Лев., III, 1956, 335);
Огородами, перескакуючи плоти та ховаючися між яриною, дістався [Лис Микита] аж до середмістя (Фр., IV, 1950, 91);
Вони прямували вигоном вздовж огородів (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 52).
Словник української мови (СУМ-11)