ограда
ОГРА́ДА, и, ж., рідко.
1. Те саме, що огоро́жа.
Раптом чогось я згадала велику, сувору будову, Брами з важкими замками, сторожу й високу ограду (Л. Укр., І, 1951, 163);
Праворуч, за оградою, розкинувся старий сад, з товстющими деревами (Кол., На фронті.., 1959, 58).
2. перен., заст. Захист, оборона.
Моя ти радість і одрада, Моя заслона і ограда, Мене од всіх ти боронив (Котл., І, 1952, 232).
Словник української мови (СУМ-11)