огряднуватий
ОГРЯДНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи огрядний.
Міцна й струнка, незважаючи на свою огряднувату постать, ішла вона поруч чоловіка (Тулуб, Людолови, І, 1957, 36);
Аж лігши на стіл, придавивши своїм огряднуватим тілом розворушені папери й старі синьки, він похапцем щось підраховував (Шовк., Інженери, 1956, 171).
Словник української мови (СУМ-11)