огряднуватий
ОГРЯДНУВА́ТИЙ, а, е.
Трохи огрядний.
Міцна й струнка, незважаючи на свою огряднувату постать, ішла вона поруч чоловіка (З. Тулуб);
Аж лігши на стіл, придавивши своїм огряднуватим тілом розворушені папери й старі синьки, він похапцем щось підраховував (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)