ода
О́ДА, и, ж. Урочистий вірш, присвячений якійсь видатній події, відомій особі і т. ін.
Ох! але що віршувати?.. Оду? — достойних нема! Пісню кохання? — про кого! Скрізь-бо мізер’я [мізерія] сама (Крим., Вибр., 1965, 236);
За пишнії хрії, величнії оди Король сам співцям роздавав нагороди (Л. Укр., І, 1951, 171);
Це була відповідь тим віршоробам, які загрузли в шкільній схоластиці і хвалебні оди тиранам видають за поезію (Кол., Терен.., 1959, 45).
Словник української мови (СУМ-11)