ода
О́ДА, и, ж.
1. Урочистий вірш, присвячений якійсь видатній події, відомій особі і т. ін.
Ох! але що віршувати?.. Оду? – достойних нема! Пісню кохання? – про кого! Скрізь-бо мізер'я [мізерія] сама (А. Кримський);
За пишнії хриї, величнії оди Король сам співцям роздавав нагороди (Леся Українка);
Це була відповідь тим віршоробам, які загрузли в шкільній схоластиці і хвалебні оди тиранам видають за поезію (П. Колесник).
2. У Стародавній Греції – будь-який поетичний твір, призначений для співу.
Словник української мови (СУМ-20)