одаряти

ОДАРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОДАРИ́ТИ, одарю́, ода́риш, док., перех. Те саме, що обдаря́ти.

Вміє одаряти Сотнями дарів Осінь, щедра мати, Всіх трудівників! (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 68);

Усім його [Кармеля] бог втішив, усім одарив — чого б то ще справді треба! (Вовчок, І, 1955, 355);

Спершу, каже [пан], я хотів тебе одарити: грунт дати, хату поставити, землі одвести й на волю випустити (Мирний, І, 1949, 401).

Значення в інших словниках

1. одаряти — одаря́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. одаряти — -яю, -яєш, недок., одарити, одарю, одариш, док., перех. Те саме, що обдаряти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одаряти — ОДАРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОДАРИ́ТИ, одарю́, ода́риш, док., кого. Те саме, що обдаря́ти. Вміє одаряти Сотнями дарів Осінь, щедра мати, Всіх трудівників! (М. Рильський); Усім його [Кармеля] Бог втішив, усім одарив – чого б то ще справді треба!...  Словник української мови у 20 томах
4. одаряти — НАДІЛИ́ТИ кого чим (надати яких-небудь властивостей, якостей, уміння і т. ін.), УДІЛИ́ТИ (ВДІЛИ́ТИ) кому що, ДА́ТИ кому що; НАГОРОДИ́ТИ розм. (перев. чимось небажаним, неприємним); ОБДАРУВА́ТИ (ОБДАРИ́ТИ заст.) (ОДАРИ́ТИ заст.) (ОДАРУВА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови