однодумниця

ОДНОДУ́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до одноду́мець.

Ряд фактів свідчить про те, що Герцен вважав Марка Вовчка своєю однодумницею. Він радився з нею щодо тих чи інших матеріалів, вміщуваних у "Колоколе" (Рад. літ-во, 5, 1963, 139).

Значення в інших словниках

1. однодумниця — одноду́мниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. однодумниця — -і. Жін. до однодумник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. однодумниця — ОДНОДУ́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до одноду́мець. Ряд фактів свідчить про те, що Герцен вважав Марка Вовчка своєю однодумницею. Він радився з нею щодо тих чи інших матеріалів, вміщуваних у “Колоколе” (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах