однодумниця

ОДНОДУ́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до одноду́мець.

Ряд фактів свідчить про те, що Герцен вважав Марка Вовчка своєю однодумницею. Він радився з нею щодо тих чи інших матеріалів, вміщуваних у "Колоколе" (Рад. літ-во, 5, 1963, 139).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однодумниця — одноду́мниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. однодумниця — -і. Жін. до однодумник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. однодумниця — ОДНОДУ́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до одноду́мець. Ряд фактів свідчить про те, що Герцен вважав Марка Вовчка своєю однодумницею. Він радився з нею щодо тих чи інших матеріалів, вміщуваних у “Колоколе” (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах