1. Словник української мови в 11 томах

однодумний

ОДНОДУ́МНИЙ, а, е. Який має однакові думки, погляди, переконання.

Ті любощі-пустощі. Втішная молодь. Вино, що рубінами грає. Гурток товариський, тісний, однодумний, Що теє вино попиває (Крим., Вибр., 1965, 268);

Всіма мовами радянських народів виходять у нас тепер як в оригіналі, так і в перекладах, тисячі книг: різномовних, але однодумних співців соціалістичної Батьківщини (Тич., III, 1957, 444).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однодумний — одноду́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. однодумний — див. спільник Словник синонімів Вусика
  3. однодумний — -а, -е. Який має однакові думки, погляди, переконання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. однодумний — ОДНОДУ́МНИЙ, а, е. Який має однакові з ким-небудь думки, погляди, переконання. Ті любощі-пустощі. Втішная молодь. Вино, що рубінами грає. Гурток товариський, тісний, однодумний, Що теє вино попиває (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  5. однодумний — Одноду́мний, -а, -е Единомышленный. Словник української мови Грінченка