однозвучний

ОДНОЗВУ́ЧНИЙ, а, е. Який весь час звучить одноманітно, однотонно.

Однозвучне цокання годинника переривало тишину малої кімнати (Коб., І, 1956, 137)

Значення в інших словниках

1. однозвучний — однозву́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. однозвучний — Однотонний; П. одноманітний; пор. МОНОТОННИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. однозвучний — -а, -е. Який весь час звучить одноманітно, однотонно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. однозвучний — ОДНОЗВУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який звучить одноманітно, однотонно. Однозвучне цокання годинника переривало тишину малої кімнати (О. Кобилянська). 2. Тотожний за звучанням. Словотвірними афіксальними омонімами вважають ті однозвучні афікси, .. які мають відмінні значення (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. однозвучний — МОНОТО́ННИЙ (який весь час звучить однаково), ОДНОЗВУ́ЧНИЙ, ОДНОТО́ННИЙ. — Ну? — Те нукання як крапля з даху після великого грозового дощу, й під його монотонний плюск гарно було дрімати (І.  Словник синонімів української мови
6. однозвучний — Однозву́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)