однозвучно
ОДНОЗВУ́ЧНО. Присл. до однозву́чний.
Сонний бренькіт комашок розлягався ліниво, однозвучно по цілім саду, настроював чимраз більше до сну (Коб., І, 1956, 227).
Словник української мови (СУМ-11)ОДНОЗВУ́ЧНО. Присл. до однозву́чний.
Сонний бренькіт комашок розлягався ліниво, однозвучно по цілім саду, настроював чимраз більше до сну (Коб., І, 1956, 227).
Словник української мови (СУМ-11)