однокінний
ОДНОКІ́ННИЙ, а, е.
1. Пристосований для запрягання одного коня.
Попереду, ліворуч, виїжджала на шосе однокінна підвода (Коз., Гарячі руки, 1960, 136);
Весною ми їздили в поле Візком однокінним старим (Рильський, І, 1960, 126).
2. Який має одного коня.
Однокінне господарство.
Словник української мови (СУМ-11)