однокінка

ОДНОКІ́НКА, и, ж. Візок, пристосований для запрягання одного коня.

Він був міняйло і їздив однокінкою по селах (Фр., VIII, 1952, 331);

Повз нього [Грома] на однокінці проїхав хазяїн (Ю. Янов., IV, 1959, 125).

Значення в інших словниках

1. однокінка — однокі́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. однокінка — -и, ж. Візок, пристосований для запрягання одного коня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. однокінка — ОДНОКІ́НКА, и, ж. Візок, пристосований для запрягання одного коня. Він був міняйло і їздив однокінкою по селах (І. Франко); Повз нього на однокінці проїхав хазяїн (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
4. однокінка — Однокінка, -ки ж. Одноконка. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка