Словник української мови у 20 томах

однокінка

ОДНОКІ́НКА, и, ж.

Візок, пристосований для запрягання одного коня.

Він був міняйло і їздив однокінкою по селах (І. Франко);

Повз нього на однокінці проїхав хазяїн (Ю. Яновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. однокінка — однокі́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. однокінка — -и, ж. Візок, пристосований для запрягання одного коня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. однокінка — ОДНОКІ́НКА, и, ж. Візок, пристосований для запрягання одного коня. Він був міняйло і їздив однокінкою по селах (Фр., VIII, 1952, 331); Повз нього [Грома] на однокінці проїхав хазяїн (Ю. Янов., IV, 1959, 125).  Словник української мови в 11 томах
  4. однокінка — Однокінка, -ки ж. Одноконка. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка