однокімнатний

ОДНОКІМНА́ТНИЙ, а, е.

До якого входить одна житлова кімната (перев. про квартиру).

Іван Тимофійович мешкав сам у маленькій однокімнатній квартирі (Ю. Мушкетик);

* Образно. А що? Хоч однокімнатний, зате окремий рай (А. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. однокімнатний — однокімна́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. однокімнатний — -а, -е. З однієї кімнати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. однокімнатний — ОДНОКІМНА́ТНИЙ, а, е. З однієї кімнати. Іван Тимофійович мешкав сам у маленькій однокімнатній квартирі (Мушк., День.., 1967, 65).  Словник української мови в 11 томах