одноликий

ОДНОЛИ́КИЙ, а, е, книжн. Позбавлений індивідуальності.

Людські маси в Гончара — не одноликі. Кожен з маси належно уособлений (Рад. літ-во, 4, 1968, 46).

Значення в інших словниках

1. одноликий — одноли́кий прикметник книжн.  Орфографічний словник української мови
2. одноликий — -а, -е, книжн. Позбавлений індивідуальності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одноликий — ОДНОЛИ́КИЙ, а, е, книжн. Позбавлений індивідуальності. Людські маси в Гончара – не одноликі. Кожен з маси належно уособлений (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах