одноразово
ОДНОРАЗО́ВО. Присл. до одноразо́вий 1, 3.
— Повне забуття минулого, довічний кусень хліба,.. п’ять тисяч лір одноразово — це непогана платня (Смолич, І, 1958, 82);
З-під коротких оксамитних губ його вибивається веселий пружок зубів, і тому здається, що собаченя одноразово гавкає і сміється (Стельмах, II, 1962, 288).
Словник української мови (СУМ-11)