одноразовість
ОДНОРАЗО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до одноразо́вий 1.
Сталою категорією щодо наголосу є лише група дієслів, похідних від вигуків, із значенням одноразовості: ба́цнути, го́пнути (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 502).
Словник української мови (СУМ-11)