однофамілець

ОДНОФАМІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто має з ким-небудь одне прізвище, але не доводиться йому родичем.

В наросвіті.. дуже здивувалися, що вона, з дипломом столичного університету, згодилася їхати в Ковалівку.. Та дізнавшись, що Заруба — то не однофамілець, а її батько, не заперечували (Кучер, Трудна любов, 1960, 205);

[Трохименко:] Я, товариші, бригадир Мартин Федорович Трохименко з Задніпрянського району. А він, тобто академік Трохименко, мій, коротше кажучи, однофамілець (Лев., Марія, 1953, 17).

Значення в інших словниках

1. однофамілець — однофамі́лець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. однофамілець — див. спільник  Словник синонімів Вусика
3. однофамілець — -льця, ч. Той, хто має з ким-небудь одне прізвище, але не доводиться йому родичем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. однофамілець — ОДНОФАМІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто має з ким-небудь одне прізвище, але не доводиться йому родичем; однопрізвищник. В наросвіті .. дуже здивувалися, що вона, з дипломом столичного університету, згодилася їхати в Ковалівку ..  Словник української мови у 20 томах