однофамілець

ОДНОФАМІ́ЛЕЦЬ, льця, ч.

Той, хто має з ким-небудь одне прізвище, але не доводиться йому родичем; однопрізвищник.

В наросвіті .. дуже здивувалися, що вона, з дипломом столичного університету, згодилася їхати в Ковалівку .. Та дізнавшись, що Заруба – то не однофамілець, а її батько, не заперечували (В. Кучер);

[Трохименко:] Я, товариші, бригадир Мартин Федорович Трохименко з Задніпрянського району. А він, тобто академік Трохименко, мій, коротше кажучи, однофамілець (О. Левада).

Значення в інших словниках

1. однофамілець — однофамі́лець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. однофамілець — див. спільник  Словник синонімів Вусика
3. однофамілець — -льця, ч. Той, хто має з ким-небудь одне прізвище, але не доводиться йому родичем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. однофамілець — ОДНОФАМІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто має з ким-небудь одне прізвище, але не доводиться йому родичем. В наросвіті.. дуже здивувалися, що вона, з дипломом столичного університету, згодилася їхати в Ковалівку..  Словник української мови в 11 томах