одописець
ОДОПИ́СЕЦЬ, пи́сця, ч. Поет, який пише оди;
// перен. Той, хто надмірно вихваляє кого-, що-небудь.
Йому [І. Франкові] стали смішні сучасні поетичні "орли" і "соколи" Русі, оті одописці темного минулого (Кол., Терен., 1959, 160).
Словник української мови (СУМ-11)