одурманений

ОДУРМА́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до одурма́нити.

— Медосолодким вином одурманений ти. Воно шкодить Кожному, хто його п’є на всю пельку, не знаючи міри (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 360);

Задихана, зворушена теплим прийомом, віталась [Неля] з ними [дітьми] хапливо, одурманена солодкою знадою руху, галасу й милого безголів’я (Вільде, Сестри.., 1958, 348);

// У знач. прикм.

Готові до безумного вчинку, стоять одурманені старовіри (Довж., І, 1958, 120).

Значення в інших словниках

1. одурманений — одурма́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. одурманений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до одурманити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одурманений — ОДУРМА́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до одурма́нити. – Медосолодким вином одурманений ти. Воно шкодить Кожному, хто його п'є на всю пельку, не знаючи міри (Борис Тен, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах