одягний
ОДЯГНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Добре одягнений; ошатний.
На другий день явився у село і Денис. Та що то одягний! (Кв.-Осн., II, 1956, 417);
— Борошна приходив прохати, ледащо, А тепер одягний за мене де краще! (Манж., Тв., 1955, 221).
Словник української мови (СУМ-11)