одягний
ОДЯГНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Добре одягнений; ошатний.
На другий день явився у село і Денис. Та що то одягний! (Кв.-Осн., II, 1956, 417);
— Борошна приходив прохати, ледащо, А тепер одягний за мене де краще! (Манж., Тв., 1955, 221).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одягний — -а, -е, розм., рідко. Добре одягнений; ошатний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одягний — ОДЯГНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Добре одягнений; ошатний. На другий день явився у село і Денис. Та що то одягний! (Г. Квітка-Основ'яненко); – Борошна приходив прохати, ледащо, А тепер одягний за мене де краще! (І. Манжура). Словник української мови у 20 томах
- одягний — Одягни́й, -а, -е = одіжний 2. Г. Барв. 380, 104. К. ЧР. 223. Червона як рожа та таки й одягна. Кв. І. 133. Сам одягний — таки зовсім як міщанин. Ном. стр. 219. ум. одягне́нький. О. 1862. IX. 68. Словник української мови Грінченка