1. Словник української мови Грінченка

одягний

Одягни́й, -а, -е

= одіжний 2. Г. Барв. 380, 104. К. ЧР. 223. Червона як рожа та таки й одягна. Кв. І. 133. Сам одягний — таки зовсім як міщанин. Ном. стр. 219. ум. одягне́нький. О. 1862. IX. 68.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одягний — -а, -е, розм., рідко. Добре одягнений; ошатний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. одягний — ОДЯГНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Добре одягнений; ошатний. На другий день явився у село і Денис. Та що то одягний! (Г. Квітка-Основ'яненко); – Борошна приходив прохати, ледащо, А тепер одягний за мене де краще! (І. Манжура). Словник української мови у 20 томах
  3. одягний — ОДЯГНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Добре одягнений; ошатний. На другий день явився у село і Денис. Та що то одягний! (Кв.-Осн., II, 1956, 417); — Борошна приходив прохати, ледащо, А тепер одягний за мене де краще! (Манж., Тв., 1955, 221). Словник української мови в 11 томах