оженити
ОЖЕНИ́ТИ, оженю́, оже́ниш, док., перех., на кому і без додатка. З’єднати шлюбом чоловіка з жінкою.
[Відьма:] Через яр ходила Та воду носила, Коровай сама бгала, Дочку оддавала, Сина оженила… (Шевч., II, 1963, 312);
Восени батько оженив парубка на рябій дівці, яка не вроду принесла, а пригнала воли у двір Євдокима (Стельмах, І, 1962, 225).
Словник української мови (СУМ-11)