оживляючий

ОЖИВЛЯ́ЮЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до оживля́ти.

2. у знач. прикм. Який зміцнює сили, надає бадьорості і т. ін.

Її слова, повні гарячої, сердечної любові для помершої [дочки],.. старенька пила, мов оживляючу росу (Фр., II, 1950, 337);

Знов весна. Знов той оживляючий весняний запах, ті самі лагідні подуви вітру (Коб., І, 1956, 223).

Значення в інших словниках

1. оживляючий — ОЖИВЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Який зміцнює сили, надає бадьорості і т. ін; живлющий. Її слова, повні гарячої, сердечної любові для помершої [померлої], .. старенька пила, мов оживляючу росу (І. Франко); Знов весна. Знов той оживляючий весняний запах, ті самі лагідні подуви вітру (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах